м. Дніпропетровськ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання Прогноз погоди у Дніпропетровську » Україна

28 липня в Україні

6 лип. 2015
День пам’яті Київського Володимира Великого

Князь Київський Володимир Великий

                                       

У 2015 році виповнюється 1000 років від упокоєння князя Київського Володимира Великого. Президент України Петро Порошенко підписав Указ 3 107/2015 "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Русі-України".

Князь Володимир був сином Святослава від древлянської князівни Малуші. Народився він приблизно в 960 році. Виховував Володимира брат його матері язичник Добриня. В 972 році князь Володимир почав правити Новгородом. Князь  Київської держави – Володимир мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ "охрестив" Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим,    історики – Великим. За запрошенням князя в Київ приходили проповідники з різних країн: посли від болгар-мусульман, що жили за Волгою, німці-латиняни, юдеї та греки. Князь розпитував про їхню віру, і кожний пропонував йому свою віру. Але найдужче враження справив на нього православний грецький проповідник, який на закінчення своєї бесіди показав йому картину Страшного суду. За порадою бояр, Володимир послав десятьох мудрих мужів, щоб випробувати на місці, чия віра краща. Коли ці руські посли прибули до Константинополя, то пишнота Софійського храму, стрійний спів придворних співців і урочистість патріаршої служби зачепили їх до глибини душі: «Ми не знали, – казали вони потім Володимирові, – на землі ми стояли чи на небі». А бояри відразу йому зауважили: «Якби грецька віра не була кращою за інші віри, то не прийняла б її твоя бабуся Ольга – наймудріша з людей».

Володимир вирішив охреститися, але не хотів підпорядковувати Русь грекам. Тому незабаром після повернення послів Володимир пішов війною на греків і захопив Херсонес. Звідси він послав послів у Царгород до імператорів Василія та Костянтина з вимогою руки їх сестри, царівни Анни. Ті відповіли йому, що царівна може бути дружиною тільки християнина. Тоді Володимир оголосив, що бажає прийняти християнство. Але перш, ніж наречена прибула в Херсонес, Владимир був уражений сліпотою.

В такому стані, подібно до апостола Павла, він пізнав свою духовну неміч і приготувався до великого таїнства відродження. Царівна, що прибула в Херсонес, порадила йому поквапитися з хрещенням. Владимир охрестився (988 р.) і був названий Василієм. При виході з купелі, він прозрів душевними й тілесними очима і з надміром радості вигукнув: «Тепер я пізнав правдивого Бога!»

Вернувшись до Києва в супроводі корсунських і грецьких священиків, Володимир насамперед запропонував охреститися своїм дванадцятьом синам, і вони охрестилися в одному джерелі, відомому в Києві під назвою Хрещатика. Слідом за ними охрестилося багато бояр. Тим часом, Володимир приступив до винищення бовванів, і головний з них ідол Перун був прив’язаний до кінського хвоста, з наругою стягнутий з гори й кинутий у Дніпро. Після повалення ідолів сповіщувано було народові євангельську проповідь. Християнські священики збирали народ і наставляли його у святій вірі. Врешті, святий Володимир оголосив у Києві, щоб всі мешканці, багаті і вбогі, з’явилися в певний день на ріку для прийняття хрещення.Так почалося хрещення Київської Русі .Кияни поспішали сповнити волю князя, міркуючи так: «Якби нова віра не була кращою, то князь і бояри її б не прийняли».

В призначений день мешканці Києва зібралися на берег Дніпра. Сюди з’явився сам Володимир із християнськими священиками. Всі кияни ввійшли в ріку, хто по шию, хто по груди; дорослі тримали на руках дітей; священики на березі читали молитви, а святий Володимир в захопленні молився Богові й доручав Йому себе та свій народ.

Володимир, християнин і володар християнської держави, став у ряді найвидатніших володарів Європи. Перший з українських князів, Володимир почав карбувати монету. Жодна з історичних постатей нашої давньої історії не була так високо шанована за життя й не була такою популярною у наступних поколінь, як Володимир. Багатий цикл історичних переказів, пісень – так званих билин – зберегли пам'ять про Володимира - «красне сонечко», про його людяність, приступність, демократизм, як сказали б тепер.

З Володимиром почалася нова доба в усіх галузях державного життя.